Антивірус (або AV) – це спеціалізована програма або пакет програм, призначений для виявлення, запобігання та видалення шкідливого програмного забезпечення (ПЗ) з комп'ютерів та інших цифрових пристроїв. Його головна місія полягає у забезпеченні трьох стовпів інформаційної безпеки: конфіденційності (захист ваших даних від крадіжки), цілісності (захист даних від пошкодження чи модифікації) та доступності (гарантія того, що ви маєте доступ до своїх систем та даних, коли вони вам потрібні).
Сучасний антивірус – це багатошаровий щит, який працює в режимі реального часу (так званий on-access сканер). Він перевіряє файли, які ви завантажуєте, веб-сайти, які ви відвідуєте, та електронні листи, які ви отримуєте, ще до того, як вони зможуть завдати шкоди. Якщо колись його завданням було просто "лікувати" заражені файли, то сьогодні він виконує проактивну роль, блокуючи загрози на етапі їх проникнення в систему.
Чому "антивірус" – це застарілий термін?
Термін "антивірус" застарів, оскільки сучасні загрози виходять далеко за межі простих "комп'ютерних вірусів". Сьогодні коректніше використовувати термін "захист від шкідливого ПЗ" (anti-malware) або "комплексний захист кінцевих точок" (endpoint security), оскільки спектр небезпек значно розширився.
Спочатку, у 1990-х та 2000-х роках, основною загрозою були саме віруси – невеликі програми, що прикріплювалися до інших файлів. Однак сьогодні ландшафт загроз (або "malware") включає:
- Трояни (Trojan horses): Програми, що маскуються під корисне ПЗ, але насправді відкривають "чорний хід" (backdoor) для зловмисників.
- Програми-вимагачі (Ransomware): Шифрують ваші особисті файли та вимагають викуп за їх розшифровку.
- Шпигунське ПЗ (Spyware): Таємно збирає вашу інформацію (паролі, історію веб-перегляду, дані банківських карток).
- Рекламне ПЗ (Adware): Агресивно показує небажану рекламу, часто сповільнюючи роботу системи.
- Черв'яки (Worms): Самостійно поширюються мережею, заражаючи інші пристрої без втручання людини.
- Руткіти (Rootkits): Глибоко ховаються в операційній системі, щоб приховати присутність іншого шкідливого ПЗ.
- Кейлогери (Keyloggers): Записують кожне натискання клавіш, полюючи на паролі та фінансові дані.
Сучасні антивірусні пакети, такі як Bitdefender, ESET, Norton або McAfee, призначені для боротьби з усіма цими типами загроз, а не лише з класичними вірусами.
Від яких конкретних загроз захищає антивірусне ПЗ?
Антивірусне ПЗ захищає від широкого спектра цифрових загроз, головна мета яких – вкрасти ваші гроші, дані або використати ваш комп'ютер для злочинних цілей. Він діє як цифровий імунітет, розпізнаючи та нейтралізуючи небезпечних агентів до того, як вони завдадуть шкоди.
Як антивірус бореться з програмами-вимагачами (Ransomware)?
Антивірус бореться з програмами-вимагачами (Ransomware) за допомогою багатоетапного підходу: він блокує їх проникнення, виявляє підозрілу активність шифрування та захищає ваші найважливіші файли. Це одна з найнебезпечніших загроз сьогодення, оскільки вона безпосередньо атакує ваші особисті дані – фото, документи, робочі проекти.
Ефективний захист від Ransomware, який часто є прерогативою платних версій антивірусів, працює так:
- Блокування доступу: Антивірус не дає програмі-вимагачу навіть потрапити на комп'ютер, блокуючи фішингові листи або шкідливі сайти.
- Поведінковий аналіз: Якщо програма все ж проникла, антивірус стежить за її поведінкою. Як тільки невідома програма починає масово і швидко шифрувати файли (типова поведінка Ransomware), антивірус негайно блокує цей процес.
- Захист папок: Багато рішень дозволяють вам вказати "захищені папки" (наприклад, "Мої документи"). Жодна програма не зможе змінити файли в цих папках без вашого явного дозволу.
Як антивірус захищає від фішингу та крадіжки особистих даних?
Антивірус захищає від фішингу, скануючи посилання в електронній пошті, месенджерах та на веб-сайтах, і порівнюючи їх із глобальною базою даних відомих шахрайських ресурсів. Якщо ви намагаєтеся перейти на сайт, який імітує ваш банк або соціальну мережу з метою крадіжки пароля, антивірус заблокує з'єднання і покаже попередження.
Це не просто "сканер файлів", це ваш особистий охоронець під час веб-серфінгу. Спеціальні модулі (Web Guard, Anti-Phishing) інтегруються у ваш браузер. Вони також блокують запуск шкідливих скриптів на сайтах та захищають від кейлогерів (які крадуть паролі під час їх введення). Багато пакетів класу Internet Security пропонують "захищений браузер" для онлайн-банкінгу – ізольоване середовище, де ризик перехоплення даних мінімальний.
Що таке "загрози нульового дня" (Zero-Day Threats)?
"Загроза нульового дня" (Zero-Day Threat) – це атака, що використовує раніше невідому вразливість у ПЗ, для якої ще не існує виправлення (патча) від розробника. Це найнебезпечніший тип атак, оскільки традиційні антивіруси не можуть виявити їх за допомогою сигнатур (адже сигнатури ще не створено).
Саме для боротьби з такими загрозами і потрібні проактивні технології, про які йдеться нижче. Замість того, щоб шукати відомого злочинця, антивірус шукає підозрілу поведінку. Наприклад, якщо ваш браузер раптово намагається отримати доступ до системних файлів, до яких він ніколи не звертається, проактивний захист (евристика або AI) заблокує цю дію, припустивши, що це може бути атака "нульового дня".
Як саме антивірус виявляє та нейтралізує загрози?
Сучасний антивірус використовує комбінацію з кількох методів виявлення: сигнатурний аналіз (реактивний захист), евристичний/поведінковий аналіз (проактивний захист) та хмарні технології, що базуються на AI (захист у реальному часі). Жоден із цих методів не є ідеальним окремо, але разом вони створюють потужну систему оборони.
Що таке сигнатурний аналіз і чому його вже недостатньо?
Сигнатурний аналіз – це найстаріший метод, що працює як картотека злочинців. Коли антивірусна лабораторія виявляє новий вірус, вона аналізує його код і створює унікальний "цифровий відбиток" – сигнатуру. Ці сигнатури додаються до бази даних, яка регулярно завантажується вашим антивірусом (саме тому так важливі оновлення).
Під час сканування антивірус порівнює файли на вашому комп'ютері з мільйонами сигнатур у своїй базі. Якщо знайдено збіг – файл позначається як шкідливий і відправляється в карантин (ізольоване сховище, де він не може завдати шкоди). Цей метод швидкий та надійний для відомих загроз, але абсолютно безсилий проти нових (Zero-Day) атак.
Як працює евристичний та поведінковий аналіз?
Евристичний та поведінковий аналіз – це проактивні методи, які намагаються виявити загрозу не за її "обличчям" (сигнатурою), а за її "підозрілою поведінкою".
Евристичний аналіз сканує код програми на наявність підозрілих команд, які характерні для шкідливого ПЗ (наприклад, "спробувати приховати себе в системі", "модифікувати системні файли"). Поведінковий аналіз йде ще далі: він спостерігає за програмами, які вже запущені в системі. Якщо програма (наприклад, ваш текстовий редактор) раптом починає робити щось нехарактерне (наприклад, намагається зашифрувати файли в папці "Мої документи"), поведінковий аналізатор негайно втрутиться, заблокує дію та попередить користувача.
Яку роль відіграють Штучний Інтелект (AI) та Машинне навчання (ML)?
AI (Штучний Інтелект) та ML (Машинне навчання) – це мозок сучасного антивірусу, що виводить евристичний аналіз на абсолютно новий рівень. Замість того, щоб покладатися на правила, написані людиною, ML-моделі навчаються на мільярдах зразків файлів (як чистих, так і шкідливих).
Ці моделі здатні виявляти надзвичайно складні та неочевидні закономірності, які притаманні шкідливому ПЗ, навіть якщо воно було створено хвилину тому. Коли ви завантажуєте новий файл, хмарна система антивірусу (як-от Bitdefender's Global Protective Network) аналізує його за допомогою AI і виносить вердикт ("чистий" або "шкідливий") за частки секунди. Це дозволяє блокувати загрози "нульового дня" з набагато вищою точністю, ніж традиційна евристика.
Що таке "пісочниця" (Sandbox) та хмарний захист?
"Пісочниця" (Sandbox) – це безпечне, ізольоване віртуальне середовище всередині вашого комп'ютера, де антивірус може "підірвати" підозрілий файл, не ризикуючи основною системою. Якщо ви завантажили невідому програму, антивірус може спочатку запустити її в "пісочниці". Якщо програма виявляє шкідливу поведінку (наприклад, намагається видалити файли) всередині цього ізольованого контейнера, антивірус просто знищує "пісочницю" разом із загрозою, а ваша реальна операційна система залишається недоторканою.
Хмарний захист (Cloud Protection) – це технологія, що об'єднує всі ці методи. Коли ваш AV знаходить підозрілий файл, він миттєво відправляє його "хеш" (ідентифікатор) у хмару. Там потужні сервери, використовуючи AI та ML, аналізують його і миттєво дають відповідь мільйонам користувачів по всьому світу. Це забезпечує колективний імунітет.
Чи достатньо вбудованого Microsoft Defender у 2025 році?
Так, для багатьох користувачів Microsoft Defender є чудовим і абсолютно достатнім рішенням, але він не є панацеєю. Microsoft Defender (раніше Windows Defender) пройшов колосальний шлях від базової утиліти до повноцінного та потужного антивірусного рішення, яке глибоко інтегроване в Windows 10 та 11 і стабільно отримує найвищі бали в тестах незалежних лабораторій, як-от AV-TEST та AV-Comparatives.
Коли Microsoft Defender достатньо?
Microsoft Defender є чудовим і достатнім вибором для користувачів, які дотримуються базових правил цифрової гігієни. Якщо ви: вчасно оновлюєте Windows, не завантажуєте зламане ПЗ з торрентів, не відкриваєте дивні вкладення, використовуєте сучасний браузер та надійні паролі, – Defender забезпечить вам надійний базовий рівень безпеки. Він включає сигнатурний, поведінковий, хмарний захист та захист від Ransomware (через "Контрольований доступ до папок").
У яких випадках потрібен сторонній платний антивірус?
Сторонній платний антивірус (наприклад, ESET, Bitdefender, Norton, McAfee, Trend Micro) потрібен для отримання розширеного функціоналу та додаткових рівнів захисту. Розгляньте платний пакет, якщо:
- Вам потрібні додаткові функції: Defender – це насамперед антивірус. Платні пакети – це "швейцарські ножі" безпеки, що включають потужніший брандмауер, VPN для захисту в громадських Wi-Fi, менеджер паролів, батьківський контроль, захист веб-камери та інструменти для захисту онлайн-платежів.
- Ви або ваші рідні належите до групи ризику: Якщо комп'ютером користуються діти або літні батьки, які можуть легко клікнути на фішингове посилання, платні рішення часто мають агресивніші евристичні налаштування та кращий веб-захист.
- Вам потрібен мультиплатформенний захист: Платні підписки "Total Security" дозволяють захистити не лише ПК з Windows, але й ваші пристрої на macOS та Android в рамках однієї ліцензії.
Платний антивірус чи безкоштовний: у чому реальна різниця?
Основна різниця між платними та безкоштовними антивірусами (як-от Avast Free або AVG Free) полягає не стільки в базовому рівні виявлення вірусів, скільки в наборі додаткових функцій захисту та бізнес-моделі. Безкоштовні антивіруси часто використовують те ж саме антивірусне ядро, що і їхні платні брати, але слугують маркетинговим інструментом для продажу повної версії.
Що "недоотримує" користувач безкоштовної версії?
Користувач безкоштовної версії, по-перше, отримує постійні нагадування та спливаючі вікна з пропозицією оновитися до платної версії. По-друге, і це важливіше, він позбавлений ключових проактивних модулів захисту. Як правило, у безкоштовних версіях відсутні:
- Покращений захист від Ransomware: Спеціалізовані модулі, що моніторять поведінку шифрувальників.
- Потужний Брандмауер (Firewall): Вони покладаються на вбудований брандмауер Windows.
- Захист веб-камери та мікрофона.
- Захист від фішингу та спаму: Базовий веб-захист є, але просунуті фільтри – це преміум-функції.
- VPN, Менеджер паролів, Батьківський контроль.
Як заробляють безкоштовні антивіруси?
Безкоштовні антивіруси заробляють гроші переважно двома способами: через постійний "апселл" (upsell) до платної версії та, в деяких випадках, через збір та продаж знеособлених даних користувачів. Це не означає, що вони крадуть ваші паролі, але вони можуть збирати дані про вашу поведінку в Інтернеті (відвідані сайти, пошукові запити) і продавати ці маркетингові профілі третім сторонам. Декілька років тому компанія Avast потрапила у гучний скандал саме через таку практику. Платні версії, як правило, не займаються цим, оскільки ви вже платите за продукт грошима.
За які додаткові функції варто платити?
Платити варто за ті функції, які безпосередньо закривають ваші індивідуальні ризики та додають зручності. Найціннішими є:
- Захист від програм-вимагачів: Абсолютний "must-have", якщо ви зберігаєте на ПК унікальні фото або важливі документи.
- Менеджер паролів: Дозволяє створювати унікальні та складні паролі для кожного сайту. Це значно підвищує вашу загальну безпеку.
- VPN (Віртуальна приватна мережа): Критично важлива функція, якщо ви часто підключаєтеся до громадських Wi-Fi мереж в кафе, аеропортах чи готелях.
Якщо вам потрібна хоча б одна з цих функцій, купівля комплексного пакета "Internet Security" часто виявляється вигіднішою, ніж придбання кожної послуги окремо.
Чи буде антивірус гальмувати мій комп'ютер?
Так, будь-який антивірус певною мірою впливає на продуктивність, але сучасні рішення оптимізовані, щоб цей вплив був мінімальним. Антивірус – це програма, яка постійно працює у фоновому режимі (real-time protection), перевіряючи кожен файл, до якого ви звертаєтеся, що неминуче споживає частину ресурсів ЦП та диска.
Чому антивіруси впливають на продуктивність?
Вплив на продуктивність походить від двох основних типів сканування: сканування в реальному часі (on-access) та повного сканування (on-demand). Сканування в реальному часі перевіряє файли "на льоту", коли ви їх відкриваєте, копіюєте чи завантажуєте. Повне сканування системи, яке ви запускаєте вручну або за розкладом, перевіряє кожен файл на жорсткому диску і може помітно навантажити систему, особливо на старих ПК з повільними HDD.
Що таке "ігровий режим" і як він допомагає?
"Ігровий режим" (Game Mode) – це функція, яку більшість сучасних антивірусів (включаючи Defender) активують автоматично, коли ви запускаєте гру в повноекранному режимі. Цей режим робить дві речі: по-перше, він відкладає всі фонові завдання, що не є критичними (наприклад, повне сканування або оновлення баз), щоб звільнити ресурси ЦП. По-друге, він блокує будь-які спливаючі вікна та сповіщення, щоб не переривати ваш ігровий процес. При цьому захист в реальному часі залишається активним.
Який антивірус найменше навантажує систему?
Не існує одного "найшвидшого" антивірусу, оскільки результати змінюються з року в рік, але деякі бренди стабільно показують кращі результати. Щоб отримати об'єктивну відповідь, слід звернутися до звітів незалежних лабораторій, як-от AV-Comparatives. Вони регулярно проводять "Performance Test", вимірюючи, наскільки кожен антивірус сповільнює виконання повсякденних завдань (копіювання файлів, запуск програм, веб-серфінг). Історично, такі продукти, як ESET та Bitdefender, часто отримують високі оцінки за мінімальний вплив на систему.
Чим антивірус для бізнесу відрізняється від домашнього?
Антивірус для бізнесу кардинально відрізняється від домашнього наявністю централізованого управління та розширеними інструментами для розслідування загроз. Якщо домашній AV захищає один пристрій, то бізнес-рішення (Endpoint Security) захищає сотні або тисячі "кінцевих точок" (комп'ютерів, серверів, мобільних пристроїв) з єдиного центру.
Що таке захист кінцевих точок (Endpoint Security)?
Захист кінцевих точок (Endpoint Security) – це комплексне рішення, яке включає антивірусне ядро, але додає до нього багато інших модулів. Наприклад, це може бути просунутий брандмауер, система контролю пристроїв (наприклад, блокування неавторизованих USB-флешок), шифрування диска, веб-фільтрація та DLP (Data Loss Prevention) – система, що запобігає витоку конфіденційних документів за межі компанії. Прикладами таких продуктів є ESET Protect, Bitdefender GravityZone або Sophos Intercept X.
Що таке EDR (Endpoint Detection and Response)?
EDR – це наступний рівень еволюції бізнес-захисту, призначений не лише для блокування загроз, але й для їх розслідування. AV працює за принципом "заблокувати і забути". EDR припускає, що атака може статися, і дає інструменти системним адміністраторам та аналітикам безпеки, щоб побачити, як саме відбулася атака. Він записує всі події в системі, дозволяючи відстежити весь ланцюжок зараження: звідки прийшов файл, які процеси він запустив, до яких серверів в Інтернеті намагався підключитися. Це дозволяє не просто видалити вірус, а зрозуміти масштаби злому і закрити вразливість.
Чому SMB (малому бізнесу) потрібен не домашній антивірус?
Малому та середньому бізнесу (SMB) потрібен бізнес-пакет насамперед через централізоване управління. Уявіть, що у вас 20 комп'ютерів. Адміністратору не потрібно обходити кожен ПК, щоб перевірити, чи оновився антивірус, чи запустити сканування. Він робить це з однієї веб-консолі для всіх пристроїв одночасно. Він може централізовано застосовувати політики безпеки (наприклад, заборонити всім співробітникам відвідувати соцмережі) і миттєво бачити звіти про будь-які інциденти в мережі.
Чи потрібен антивірус на macOS, Linux та мобільних телефонах?
Так, але ступінь необхідності сильно варіюється залежно від операційної системи. Міф про те, що "на Mac вірусів не буває", давно розвінчаний, а Android є основною мішенню для мобільних загроз.
macOS (Apple): міф про "відсутність вірусів"
macOS вважається безпечнішою завдяки своїй UNIX-архітектурі та вбудованим механізмам захисту (Gatekeeper, XProtect). Однак шкідливе ПЗ для Mac існує (наприклад, трояни Shlayer, Adware-сімейства Bundlore), і воно часто поширюється через підроблені інсталятори програм. Вбудований XProtect – це лише базовий сигнатурний сканер. Тому встановлення стороннього антивірусу (наприклад, Malwarebytes for Mac або Avast) є розумним кроком для проактивного захисту від новітніх загроз, фішингу та Adware.
Android: чому тут антивірус критично важливий?
Антивірус для Android критично важливий через відкриту природу цієї операційної системи. На відміну від закритої екосистеми Apple, Android дозволяє встановлювати програми зі сторонніх джерел (sideloading .apk-файлів). Навіть офіційний Google Play Store періодично страждає від проникнення шкідливих додатків. Мобільне шкідливе ПЗ може красти ваші банківські дані (перехоплюючи SMS із кодами підтвердження), підписувати вас на платні послуги або шифрувати ваші фото (мобільне Ransomware). Антивіруси (від ESET, Bitdefender, Malwarebytes) сканують додатки, блокують фішингові посилання та перевіряють безпеку Wi-Fi.
Linux: чи потрібен антивірус настільному комп'ютеру та серверу?
Для домашнього настільного комп'ютера з Linux антивірус, як правило, не потрібен. Система прав доступу в Linux робить класичне зараження вірусом вкрай складним. Однак у серверному середовищі ситуація інша. Антивіруси (наприклад, ClamAV) активно використовуються на Linux-серверах для сканування файлів, які проходять через них. Наприклад, поштовий сервер на Linux повинен сканувати всі вкладення, щоб не доставити віруси Windows-користувачам компанії. Так само файловий сервер сканує файли, що на ньому зберігаються, щоб не стати "розсадником" інфекції.
iOS (iPhone/iPad): чому тут ситуація інша?
На iOS класичних антивірусів, які сканують файлову систему, не існує, оскільки операційна система цього не дозволяє. iOS працює за принципом "пісочниці" (sandboxing) – кожен додаток працює у власному ізольованому контейнері і не має доступу до даних інших додатків. Всі додатки проходять сувору модерацію в App Store. Тому ризик зараження "вірусом" на iPhone, який не "зламаний" (jailbroken), практично нульовий. "Антивіруси" для iOS (наприклад, від Norton) насправді є "пакетами безпеки", що пропонують веб-захист від фішингу, VPN та менеджери паролів, але не сканування файлів.
Поширені міфи та помилки про антивіруси
Навколо антивірусів існує багато міфів, які можуть призвести до помилкового відчуття безпеки або, навпаки, до неправильних дій, що погіршують захист.
Міф 1: "Я обережний користувач, мені не потрібен антивірус"
Це найнебезпечніша помилка. Навіть якщо ви не завантажуєте піратське ПЗ і не відкриваєте дивні листи, ви не захищені від атак "drive-by download" (коли зараження відбувається просто під час відвідування зламаного легітимного сайту) або від атак "нульового дня" на ваш браузер чи операційну систему. Обережність знижує ризики, але не усуває їх. Антивірус – це ваш автоматичний захист від загроз, які ви не можете побачити.
Міф 2: "Два антивіруси краще, ніж один"
Ні, це категорично неправильно і небезпечно. Встановлення двох антивірусів одночасно призведе до серйозних проблем. Обидві програми працюють на глибокому системному рівні і намагаються контролювати одні й ті ж процеси. Вони будуть конфліктувати, сприймаючи одна одну як загрозу, блокувати файли, необхідні для роботи іншого антивірусу, і, як наслідок, можуть повністю "підвісити" вашу систему. Завжди встановлюйте лише один антивірусний пакет із захистом у реальному часі.
Що таке "помилкове спрацьовування" (False Positive)?
False Positive (Помилкове спрацьовування) – це ситуація, коли антивірус помилково ідентифікує безпечний файл або програму як шкідливу. Це трапляється через надто агресивні налаштування евристичного аналізу або ML-моделей. Якщо ви впевнені, що файл безпечний (наприклад, це специфічне робоче ПЗ), ви можете додати його до "виключень" в налаштуваннях антивірусу. Якщо ви не впевнені, ви можете завантажити файл на сервіс типу VirusTotal, який перевірить його десятками різних антивірусних рушіїв і покаже колективний вердикт.
Що робити, якщо комп'ютер заражений, незважаючи на антивірус?
Жоден антивірус не дає 100% гарантії. Якщо ви підозрюєте, що захист був пробитий, потрібно діяти швидко.
Які ознаки зараження?
Ви повинні насторожитися, якщо помітили такі ознаки:
- Різке сповільнення роботи: Комп'ютер раптом почав "гальмувати" (це може бути майнер криптовалют, що використовує ресурси вашого ЦП).
- Спливаючі вікна та реклама: Ваш браузер чи робочий стіл завалений рекламою (Adware).
- Зміна домашньої сторінки: Ваша стартова сторінка в браузері або пошукова система змінилися без вашої згоди.
- Антивірус вимкнено: Ви виявляєте, що ваш антивірус або брандмауер вимкнені і не вмикаються.
- Зникнення файлів або поява нових: Ваші файли зашифровані (Ransomware) або на робочому столі з'явилися дивні ярлики.
- Підозріла мережева активність: Індикатор активності мережі постійно блимає, навіть коли ви нічого не робите.
Як видалити загрозу, яку антивірус не бачить?
Якщо ваш основний антивірус "мовчить", але симптоми очевидні, використовуйте сканер "другої думки". Це спеціальні утиліти, які не вимагають встановлення і не конфліктують з вашим основним AV. Найпопулярнішими є Malwarebytes Free. Завантажте одну з цих програм, запустіть повне сканування, і вони часто знаходять те, що пропустив основний захист. У крайньому випадку можна використати "завантажувальний диск" (Rescue Disk) від ESET, який завантажується до старту Windows і може видалити глибоко вкорінені руткіти.
Висновок: чи можна обійтися без антивірусу у сучасному світі?
Відповідь однозначна – ні. Обійтися без антивірусу у 2025 році – це все одно, що їздити на автомобілі без ременів безпеки, сподіваючись на власну майстерність водіння. Навіть якщо ви неймовірно обережний користувач, ви не захищені від атак "нульового дня" або злому надійних сайтів, які ви відвідуєте.
Питання стоїть не в тому, "чи потрібен антивірус", а в тому, "який рівень захисту вам потрібен".
- Для базового, дисциплінованого користувача Windows, який не експериментує з ПЗ, вбудованого Microsoft Defender може бути цілком достатньо.
- Для користувача Android антивірус є обов'язковим.
- Для користувача iOS класичний антивірус не потрібен, але корисним буде пакет з VPN та веб-захистом.
- Для користувача macOS антивірус настійно рекомендується для проактивного захисту.
- Якщо вам потрібен захист для всієї родини, захист онлайн-платежів, VPN, менеджер паролів та захист від гальмування в іграх – ваш вибір це платний комплексний пакет "Internet Security".
- Для будь-якого бізнесу, навіть найменшого, потрібне бізнес-рішення (Endpoint Security) з централізованим управлінням.
Антивірус – це не панацея, а важлива частина багатошарової стратегії захисту, яка також включає регулярні оновлення ПЗ, використання складних та унікальних паролів (із 2FA), резервне копіювання даних та, найголовніше, – вашу власну обережність та цифровий скептицизм.